Взято с сайта www.omul.org

 

ДСТУ Б В.2.7-80-98

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

ЦЕГЛА ТА КАМЕНІ СИЛІКАТНІ

Технічні умови

Видання офіційне

 

 

 

 

Держбуд України

Київ 1999


ДСТУ Б В.2.7-80-98

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ

Українським науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом будівельних матеріалів та виробів (НДІБМВ)

2 ВНЕСЕНИЙ

Відділом будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів та механізації Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ

Наказом Держбуду України від 03.12.98  № 279

4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ

З введенням цього стандарту на території України припиняє дію

ГОСТ 379-79 "Кирпич и камни силикатные. Технические условия"

Цей стандарт в частині обов'язкових вимог гармонізований з міждержавним стандартом ГОСТ 379-95 "Кирпич и камни силикатные. Технические условия"

 

Цей стандарт не може бути повністю або частково відтворений, тиражований та розповсюджений як офіційне видання без дозволу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України


ДСТУ Б В.2.7-80-98

Зміст


 

 

                                                                                                                                  С.

 

1 Галузь використання ..................................................................................1

2 Нормативні посилання ...............................................................................2

3 Основні параметри та розміри ...................................................................4

4 Технічні вимоги .......................................................................................... 5

5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища ....................... 8

6 Правила приймання ................................................................................... 9

7 Методи контролю ..................................................................................... 11

8 Транспортування та зберігання ............................................................... 13

9 Гарантії виготовлювача ........................................................................... 13

Додаток А

Форми, розміри та розташування отворів у виробах ........................... 14


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.1

 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

Цегла та камені силікатні

Технічні умови

 

Строительные материалы

Кирпич и камни силикатные

Технические условия

 

Building materials

Silicate brick and stones

Specifications

Чинний від 1999-03-01

1 Галузь використання

Даний стандарт поширюється на силікатні цеглу та камені (далі - вироби), які виготовляються способом пресування зволоженої суміші з кремнеземистих матеріалів та вапна або інших вапноуміщуючих в'яжучих із застосуванням добавок або без них з подальшим твердінням під дією пари в автоклаві.

Силікатні вироби слід застосовувати в кам'яних і армокам'яних конст­рукціях будинків і споруд цивільного, промислового та сільськогосподар­ського призначення.

Обов'язкові вимоги до якості продукції, що забезпечують її нешкід­ливість або безпечність для життя і майна населення, охорони навколишнього середовища, викладені в 3.1, 3.2, 3.6, 3.7, 3.8, розділах 4-8. Інші вимоги стан­дарту - рекомендовані.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

Видання офіційне


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.2

2 Нормативні посилання

 

У цьому стандарті наведені посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ Б В.2.7-17-95

Будівельні матеріали. Гравій, щебінь і пісок штучні пористі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-27-95

Пісок із вапняків-черепашників для будівельних робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-32-95

Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-42-97

 

Будівельні матеріали. Методи визначення водопоглинання, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів

ДСТУ Б В.2.7-46-96

 

Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ 2093-92 (ГОСТ 10587-93)

Смоли епоксидно-діанові неотверджені. Технічні умови

ГОСТ 12.0.004-90

ССБТ. Организация обучения работающих безопасности труда. Общие положения

ГОСТ 12.1.005-88

ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 12.1.007-76

 

ССБТ. Вредные вещества. Классификация. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.1.019-79

 

ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты

ГОСТ 12.2.003-91

 

ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.002-75

 

ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.009-76

 

ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.4.011-89

 

ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация

ГОСТ 12.4.021-75

 

ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования

 

ГОСТ 12.4.026-76

 

ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности

 

ГОСТ 12.4.028-76

 

ССБТ. Респираторы ШБ-1 "Лепесток". Технические условия

 

ГОСТ 17.2.1.01-76

 

Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу

 

ГОСТ 17.2.3.02-78

 

Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями

ГОСТ 162-90

Штангенглубиномеры. Технические условия

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.3

ГОСТ 166-89

 

Штангенциркули. Технические условия

 

ГОСТ 427-75

 

Линейки измерительные металлические. Технические условия

ГОСТ 2228-81

Бумага мешочная. Технические условия

ГОСТ 2912-79

Хрома окись техническая. Технические условия

ГОСТ 3749-77

Угольники поверочные 90°. Технические условия

ГОСТ 8135-74

Сурик железный. Технические условия

ГОСТ 8273-75

Бумага оберточная. Технические условия

ГОСТ 8462-85

Материалы стеновые. Методы определения пределов прочности при сжатии и изгибе

ГОСТ 8728-88

 

Пластификаторы. Технические условия

ГОСТ 9179-77

 

Известь строительная. Технические условия

ГОСТ 10832-91

 

Песок и щебень перлитовые вспученные. Технические условия

ГОСТ 12172-74

 

Клеи фенолополивинилацетальные. Технические условия

ГОСТ 14192-77

 

Маркировка грузов

 

ГОСТ 22263-76

 

Щебень и песок из пористых горных пород. Технические условия

 

ГОСТ 24332-88

 

Кирпич и камни силикатные. Ультразвуковой метод определения прочности при сжатии

 

ДБН В. 1.4-1.01-97

 

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівниц­тві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

 

ДБН В.1.4-2.01-97

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівниц­тві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

 

ДБН Г. 1-4-95

Організаційно-методичні, економічні і технічні нормативи. Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві

 

СНіП ІІ-12-77

Защита от шума

 

СНіП 2.04-05-91

Отопление, вентиляция и кондиционирование

СанПіН 4630-88

 

Санитарные правила и нормы охраны поверхности от загрязнения

 

СанПіН 4946-89

 

Санитарные правила и нормы по охране атмосфер­ного воздуха населенных мест от загрязнения

 

ПУЕ-85

 

Правила устройства электроустановок

 

 

 

Правила эксплуатации электроустановок потребителя

 

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.4

3 Основні параметри та розміри

 

         3.1 Види, розміри виробів повинні відповідати зазначеним у таблиці 1.

       Таблиця1                                                                                              У міліметрах

Вид виробу

 

Довжина

 

Ширина

 

Товщина

 

Цегла одинарна

 

250

 

120

 

65

 

Цегла потовщена

 

250

 

120

 

88

———————————

 

Камінь

 

250

 

120

 

138

 

Примітка. За погодженням із споживачем допускається випускати вироби з іншими розмірами за умови дотримання обов’язкових вимог цього стандарту.

 

3.2 Цегла може виготовлятися повнотілою або порожнистою, камені - тільки порожнистими.

3.3 За призначенням вироби поділяють на види:

- рядові (Р), які слід використовувати для кладки зовнішніх і внут­рішніх стін будинків і споруд;

- лицьові (Л), які слід використовувати для кладки і одночасного облицювання зовнішніх і внутрішніх стін будинків і споруд.

3.4 Лицьові вироби можуть виготовлятися кольоровими: пофарбованими в масі або з поверхневим оздобленням лицьових граней.

3.5 За середньою густиною вироби у висушеному до постійної маси стані поділяють на:

- легкі з середньою густиною до 1450 кг/м3;

- полегшені з середньою густиною від 1451 до 1650 кг/м3;

- важкі з середньою густиною понад 1650 кг/м3.

3.6 За ефективною сумарною питомою активністю природних радіо­нуклідів вироби поділяють на класи застосування згідно з ДБН В. 1.4-1.01:

- 1-й клас (Аеф £ 370 Бк ´ кг-1 );

-  2-й клас (Аеф £ 740 Бк ´ кг-1).

3.7 За міцністю вироби поділяють на марки 75, 100, 125, 150, 175, 200, 250, 300.

Лицьові вироби повинні мати марки за міцністю: цегла - не менше 125, камені - не менше 100.

3.8 За морозостійкістю цеглу і камені поділяють на марки F15, F25, F35, F50.

Лицьові вироби повинні мати марку за морозостійкістю не менше F25.

3.9 Умовне позначення силікатних виробів при замовленні або в технічній документації повинне складатися з:

- назви виробу (цегла або камінь);

- літерного позначення, де С означає матеріал, на основі якого виго­товлені вироби (силікатні); О або П характеризують цеглу за розмірами (О -одинарна, П - потовщена); Р або Л - вид виробів (Р - рядовий, Л - лицьовий); К указує, що виріб кольоровий;


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.5

- цифрових груп, що відокремлені вертикальними рисками і означають марку за міцністю, середню густину, марку за морозостійкістю;

- позначення цього стандарту.

Приклади умовних позначень виробів

Цегла силікатна одинарна рядова марки за міцністю 100, середньою густиною 1800 кг/м3, марки за морозостійкістю F15:

Цегла СОР- 100/1800/15 ДСТУ Б В.2.7-80-98;

Цегла силікатна потовщена лицьова, міцністю 150, середньою густиною 1620 кг/м3, марки за морозостійкістю F25:

Цегла СПЛ - 150/1620/25 ДСТУ Б В.2.7-80-98;

Цегла силікатна потовщена лицьова кольорова марки за міцністю 200, середньою густиною 1850 кг/м3 , марки за морозостійкістю F35:

Цегла СПЛК - 200/1850/35 ДСТУ Б В.2.7-80-98;

Камінь силікатний рядовий марки за міцністю 100, середньою густиною 1450 кг/м3, марки за морозостійкістю F15:

Камінь СР- 100/1450/15 ДСТУ Б В.2.7-80-98.

 

4 Технічні вимоги

4.1 Вироби повинні відповідати обов'язковим вимогам цього стандарту та виготовлятись за технологічною документацією, яка затверджена у вста­новленому порядку.

4.2 Характеристики виробів

4.2.1 Граничні відхилення від номінальних розмірів виробу не повинні перевищувати за довжиною, шириною та товщиною ±2 мм.

4.2.2 Вироби повинні мати форму прямокутного паралелепіпеда. Допускається виготовлення лицьових виробів з закругленими верти­кальними ребрами радіусом не більше 6 мм.

4.2.3 Непаралельність граней виробів не повинна перевищувати 1 мм.

4.2.4 Поверхня граней виробів повинна бути плоскою, ребра - прямо­лінійними.

Лицьові поверхні лицьових виробів можуть бути з декоративним по­криттям.

4.2.5 Міцність зчеплення декоративного покриття з поверхнею лицьових виробів повинна бути не менше 0,6 МПа (6 кгс/см2).

4.2.6 Лицьові вироби повинні мати дві лицьові поверхні: поперечикову та ложкову.

За погодженням зі споживачем допускається виготовляти лицьові вироби з однією лицьовою поверхнею.

4.2.7 Колір (відтінок кольору) лицьових виробів повинен відповідати затвердженому у встановленому порядку кольору зразка-еталона. Плями на лицьовій поверхні виробів не допускаються.

4.2.8 Отвори у виробах повинні бути нескрізними і розміщуватись пер­пендикулярно постелі.

4.2.9 Рекомендовані форми, розміри і розташування отворів у виробах, а також порожнистість виробів наведені у додатку А.

Вироби можуть виготовлятися іншої порожнистості, з отворами іншої форми та їх розташуванням за умови відповідності виробів вимогам цього стандарту за іншими показниками.


ДСТУ Б В. 2.7-80-98 с.6

 

4.2.10 Товщина зовнішніх стінок порожнистих виробів повинна бути не менше 10 мм.

4.2.11 Відхилення від показників зовнішнього виду не повинні пере­вищувати на одному рядовому виробі та на нелицьових поверхнях одного лицьового виробу значень, що вказані в таблиці 2.

 

Таблиця 2

 

 

3начення

 

Найменування показників

 

для рядового виробу

для нелицьових поверхонь лицьового виробу

1. Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм, шт, не більше

3

2

2. Відбитості та притупленості ребер зав­глибшки від 5 до 10 мм, шт, не більше

3

2

3. Шорсткості або зрив грані завглибшки, мм, не більше

5

3

4. Тріщини на всю товщину виробу довжиною по постелі до 40 мм, шт

1

Не допускаються

 

 

4.2.12 Відбитості і притупленості кутів і ребер, шорсткості або зрив грані, тріщини та інші пошкодження на лицьових поверхнях лицьових виробів не допускаються.

4.2.13 Кількість виробів із зазначеними в таблиці 2 відхиленнями від показників зовнішнього виду у партії рядових виробів не повинна пере­вищувати 10%, лицьових виробів - 5%.

4.2.14 Дефекти виробів від силікатної суміші, що не погасилася, не допускаються.

4.2.15 Розмір проколів постелі порожнистих виробів не повинен пере­вищувати 10мм.

4.2.16 Кількість включень зерен, що містяться у щільному природному піску, грудок глини, вапна, сторонніх домішок розміром більше 5 мм у зломі або на поверхні рядових виробів не повинна перевищувати 3 шт, у зломі або на нелицьових поверхнях лицьових виробів - 2 шт, а на їх лицьовій поверхні -не допускається.

4.2.17 У партії кількість половняку не повинна бути більше 3% для рядо­вих виробів і 2% - для лицьових виробів.

Половняком вважають вироби, що складаються з парних половинок або які мають тріщину на всю товщину виробу довжиною по постелі більше ніж 40мм.

4.2.18 Границя міцності каменів на стиск, а цегли на стиск і згин (без вирахування площі порожнин) для відповідної марки за міцністю повинна бути не менше значень, що наведені у таблиці 3.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.7

     Таблиця З                                                                              У мегапаскалях (кгс/см 2)

 

 

Границя міцності

 

 

 

на сітиск

на згин

 

Марка цегли і каменів за

 

середнє

значення

для п’яти

найменше

окреме значення

одинарної

та потовщеної повноцілої цегли

 

потовщеної

порожнистої

цегли

 

міцністю

зразків

 

середнє значення для п'яти зразків

 

найменше окреме значення

 

середнє значення для п'яти зразків

 

найменше окреме значення

 

300

 

30,0 (300)

 

25,0 (250)

 

4,0 (40)

 

2,7 (27)

 

2,4 (24)

 

1,8(18)

 

250

 

25,0 (250)

 

20,0 (200)

 

3,5 (35)

 

2,3 (23)

 

2,0 (20)

 

1,6(16)

 

200

 

20,0 (200)

 

15,0(150)

 

3,2 (32)

 

2,1 (21)

 

1,8(18)

 

1,3(13)

 

175

 

17,5(175)

 

13,5(135)

 

3,0 (30)

 

2,0 (20)

 

1,6(16)

 

1,2(12)

 

150

 

15,0(150)

 

12,5(125)

 

2,7 (27)

 

1,8(18)

 

1,5(15)

 

1,1(11)

 

125

 

12,5(125)

 

10,0(100)

 

2,4 (24)

 

1,6(16)

 

1,2(12)

 

0,9 (9)

 

100

 

10,0(100)

 

7,5 (75)

 

2,0 (20)

 

1,3(13)

 

1,0(10)

 

0,7 (7)

 

75

 

7,5 (75)

 

5,0 (50)

 

1,6(16)

 

1,1 (11)

 

0,8 (8)

 

0,5 (5)

 

 

4.2.19 Вироби повинні бути морозостійкими і в насиченому водою стані витримувати без ознак видимих пошкоджень (злущування, розшарування, викришення, відшарування декоративного покриття) не менше 15, 25, 35, 50 циклів для рядових виробів та 25, 35, 50 циклів для лицьових виробів попере­мінного заморожування і відтавання для марок за морозостійкістю відповідно F15, F25, F35, F50.

Втрата міцності на стиск виробів після випробування їх на морозо­стійкість не повинна бути більше 20%.

4.2.20 Водопоглинання виробів повинне бути більше 6%.

4.3 Вимоги до сировини і матеріалів

4.3.1 Для виготовлення виробів застосовують:

- вапно за ГОСТ 9179;

- пісок для виробництва силікатних цегли і каменів за ДСТУ Б В.2.7-32;

- пористі піски за ДСТУ Б В.2.7-17, ДСТУ Б В.2.7-27, ГОСТ 10832. ГОСТ 22263;

- окис хрому за ГОСТ 2912;

- залізний сурик за ГОСТ 8135.

Допускається застосування інших матеріалів, які відповідають вимогам чинної нормативної документації на ці матеріали та забезпечують отримання виробів із заданими технічними характеристиками.

4.4 Маркування

4.4.1 Маркуванню підлягає один виріб зовнішнього ряду кожного шта­беля (пакету).

4.4.2 На виріб наносять марку за міцністю та позначення виготовлювача.

4.4.3 При поставці вироби укладають у пакети. При укладанні лицьових виробів з декоративним покриттям між лицьо­вими поверхнями прокладають цупкий папір за ГОСТ 2228 або ГОСТ 8273.


ДСТУ Б В. 2.7-80-98 с.8

 

4.4.4 Як засоби пакетування слід використовувати піддони зі стяжками або обв'язкою, скріплюючі пристрої - за діючою нормативною документа­цією.

4.4.5 Транспортне маркування повинне відповідати вимогам ГОСТ 14192 та виконуватись українською мовою.

При поставці продукції за межі України маркування виконується україн­ською мовою та мовою, що зумовлена контрактом.

5 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

 

5.1  Силікатні вироби нетоксичні, негорючі, вибухобезпечні.

5.2 В залежності від ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів (класу застосування) вироби застосовуються у відповідності з ДБН В.1.4-1.01.

5.3 Повітря робочої зони повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

5.4 Санітарно-гігієнічні умови праці повинні відповідати ГОСТ 12.1.007, СНіП 2.04-05, СНіП 11-12.

5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021.

5.6 Технологічне обладнання повинне відповідати вимогам  ГОСТ 12.2.003.

5.7 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.3.002.

5.8 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися відпо­відно до вимог ГОСТ 12.3.009.

5.9 Нанесення на виробниче обладнання розпізнавального забарвлення, знаків безпеки слід виконувати за ГОСТ 12.4.026.

5.10 Загальні вимоги захисту працюючих - за ГОСТ 12.4.011.

5.11 Працюючі повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту за ГОСТ 12.4.028.

5.12 Вміст шкідливих речовин у викидах вентиляційних установок в атмосферне повітря не повинен перевищувати норм ГДК, що встановлені для підприємств відповідно до вимог ГОСТ 17.2.1.01, ГОСТ 17.2.3,02, СанПіН 4946.

5.13 Експлуатація електрообладнання повинна здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019, а також у відповідності з ПУЕ та "Правилами эксплуатации электроустановок потребителя".

5.14 Організація навчання працюючих безпеці праці повинна прово­дитись за ГОСТ 12.0.004.

5.15 Цехи повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з правилами пожежної безпеки на промисловому підприємстві.

5.16 Стічні води виробництва повинні відповідати СанПіН 4630.

5.17 Тверді відходи виробництва повинні тимчасово зберігатись і вида­лятись у відповідності з вимогами СанПіН 3183.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.9

6 Правила приймання

 

6.1 Вироби повинні бути прийнятими технічним контролем підприємства-виготовлювача. Приймання виробів проводять партіями. Розмір партії встановлюють у кількості, яка вивантажена з одного автоклаву. Партія по­винна складатися з цегли або каменів одного виду і призначення, однієї марки за міцністю та морозостійкістю, які виготовлені з матеріалів одного виду та якості.

6.2 Для перевірки відповідності виробів вимогам цього стандарту проводиться контроль їх якості, який включає приймально-здавальні та пе­ріодичні випробування.

6.3 Приймально-здавальні випробування проводять за такими показ­никами:

- зовнішній вид;

- наявність дефектів від силікатної суміші, що не погасилася;

- розміри і правильність форми виробів, розміри проколів постелі;

- наявність включень у зломі та на поверхні виробів;

- колір (відтінок кольору) лицьових виробів;

- границя міцності на стиск;

- границя міцності на згин (для цегли);

- середня густина.

6.4  Періодичні випробування проводять не рідше одного разу:

на місяць - для визначення міцності зчеплення декоративного покриття з поверхнею лицьових виробів;

на квартал - для визначення водопоглинання, морозостійкості виробів;

на рік - для визначення ефективної сумарної питомої активності при­родних радіонуклідів у тому випадку, якщо відсутні дані постачальника про значення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів у матеріалах, що поставляються.

6.5 Періодичні випробування за показниками міцності зчеплення деко­ративного покриття з поверхнею лицьових виробів, водопоглинання, моро­зостійкості виробів проводять також кожного разу при зміні сировини або технології.

Періодичні випробування щодо визначення ефективної сумарної пи­томої активності природних радіонуклідів проводять також кожного разу при зміні сировинних матеріалів.

6.6 Для проведення приймально-здавальних і періодичних випробувань вироби відбирають від партії в кількості 100 шт.

Вироби відбирають випадковим способом без огляду із зовнішніх і внутрішніх рядів штабелів (пакетів) і перевіряють на відповідність вимогам цього стандарту за зовнішнім видом.

6.7 3 числа виробів, що задовольняють цим вимогам, відбирають вироби для проведення приймально-здавальних випробувань за іншими показниками і періодичних випробувань у кількості, яка вказана у таблиці 4.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.10

Таблиця 4

 

Найменування показників

 

Кількість виробів для приймально-здавальних випробувань від кожної партії, шт

Кількість виробів для періодичних випробувань, шт

 

 

 

цегли

 

каменів

 

цегли

 

каменів

 

Розміри і правильність форми

 

20

 

20

 

-

 

-

 

Колір (відтінок кольору) лицьових виробів

 

10

 

10

 

-

 

-

 

Границя міцності на стиск

 

10 (або 10 пар­них половинок)

 

5

 

-

 

-

 

Границя міцності на згин

 

5

 

-

 

-

 

-

 

Наявність включень

 

2

 

2

 

-

 

-

 

Міцність зчеплення декоративного покриття з поверхнею лицьових виробів

 

-

 

-

 

3

 

3

 

Середня густина

 

3

 

3

 

-

 

-

 

Водопоглинання

 

-

 

-

 

3

 

3

 

Морозостійкість

 

-

 

-

 

20

 

20

 

Примітка. Для визначення відповідності кольорових цегли і каменів еталону за кольором (відтінком кольору) можуть біти використані також вироби, що відібрані для випробувань за іншими показниками.

 

6.8 При одержанні стабільних результатів визначення показників зов­нішнього виду у відповідності з 4.2.11 - 4.2.14, 4.2.17 не менше ніж у п'яти послідовних партіях дозволяється у подальшому відбирати для проведення приймально-здавальних випробувань від кожної партії вироби в кількості 20шт.

6.9 При одержанні незадовільних результатів контролю за 6.8 приймання партії у подальшому проводять за 6.6.

6.10 При незадовільних результатах контролю виробів хоч за одним показником проводять повторні випробування за цим показником подвоєної кількості зразків, що відібрані з тієї самої партії.

Партію виробів приймають, якщо результати повторних випробувань задовольняють вимогам цього стандарту.

При незадовільних результатах повторної перевірки партія бракується.

6.11 За вимогою органів державного нагляду, споживачів або за пред'яв­ленням рекламацій за участю представників заводу-виготовлювача прово­дяться контрольні, у т.ч. арбітражні випробування, які включають всі показ­ники приймально-здавальних і періодичних випробувань або, за погодженням сторін, окремі (один) показники.

Вироби випробовують згідно з 6.6, 6.7.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.11

 

6.12 Кожна партія виробів або її частина, що поставляється споживачу, повинна супроводжуватись документом про якість, в якому зазначають:

- найменування підприємства-виготовлювача і (або) його товарний знак;

- номер і дату видачі документа;

- найменування та умовне позначення виробів;

- номер партії і кількість виробів, що відвантажуються;

- водопоглинання;

- границю міцності на згин;

- середню густину;

- ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів (клас застосування);

- міцність зчеплення декоративного покриття з поверхнею лицьових виробів;

- позначення цього стандарту.

7 Методи контролю

7.1 Розміри виробів, радіус закруглення, непаралельність граней, тов­щину зовнішніх стінок, розміри проколів, довжину тріщин, глибину шорст-костей і зрив грані, глибину відбитостей кутів і ребер, розмір включень вимі­рюють за допомогою лінійки за ГОСТ 427, штангенциркуля за ГОСТ 166, штангенглибиноміру за ГОСТ 162, косинця за ГОСТ 3740, спеціального конт­рольного шаблону з похибкою не більше       1 мм.

7.2 Для визначення довжини та ширини виробів вимірювання проводять у трьох місцях - по ребрах та середині постелі, товщини - по середині поперечика та ложка.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне вимірів.

7.3 Для визначення непаралельності вимірюють чотири ребра:

при формуванні на постіль - за товщиною, на ложок - за шириною, на поперечик - за довжиною і вираховують як різницю найбільшого і наймен­шого значень вимірів.

7.4 Розмір проколів визначають штангенциркулем за найбільшим виміром.

7.5 Шорсткості або зрив грані визначають виміром зазору між гранню виробу та ребром лінійки, що прикладена до неї.

7.6 Глибину відбитостей кута або ребра вимірюють за допомогою штан­генглибиноміру або косинця та лінійки по перпендикуляру від вершини кута або ребра, що утворений косинцем, до пошкодженої поверхні.

7.7 Довжину тріщини по постелі цегли або каменю вимірюють по прямій від точки початку тріщини до її перетину з ребром грані, через яку вона проходить на всю товщину виробу.

7.8 Кількість виробів з дефектами, що наведені у 4.2.13, 4.2.17, визначають на виробах, які відібрані згідно з 6.6, 6.8.

7.9 Дефекти від силікатної суміші, що не погасилася, визначають візуально по наявності на виробах здутин, лущення поверхні, сітки мілких тріщин, збільшення об'єму.

7.10 Кількість включень та їх розмір визначають на поверхні виробів та на зломі їх парних половинок.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.12

7.11 Перевірку кольору пофарбованих лицьових виробів проводять методом порівняння його з двома зразками-еталонами, один з яких по­фарбовано у допустимо блідий тон, а другий - у допустимо насичений того самого кольору. Вироби, які пофарбовані слабше зразка-еталона блідого тону і сильніше зразка-еталона насиченого тону, прийманню не підлягають.

Порівняння з еталонами проводять на відкритому майданчику при ден­ному світлі на відстані 10 м. Вироби, що випробовують, встановлюють у виді вертикальної стінки між еталонами.

7.12 Марку за міцністю цегли встановлюють за границею міцності на стиск та на згин.

Марку за міцністю каменів встановлюють за границею міцності на стиск.

7.13 Границю міцності на стиск та згин виробів визначають за ГОСТ 8462. Допускається визначати міцність на стиск неруйнівним ультразвуковим методом за ГОСТ 24332.

7.14 Водопоглинання, масу, середню густину, морозостійкість визнача­ють за ДСТУ Б В.2.7-42.

7.15 Міцність зчеплення декоративного покриття з поверхнею виробів визначають методом відриву металевої пластинки завтовшки від 3 до 5 мм і розміром                     20 мм х 20 мм, яку приклеєно до декоративного покриття.

Пластинку з петлею приклеюють до декоративного покриття виробу клеєм БФ-2 за ГОСТ 17172 або клеєм такого складу (частин за масою):

- епоксидна смола за ГОСТ 10587 ............ 100;

- поліетиленполіамін за ГОСТ 8728 ........... 10;

- портландцемент за ДСТУ Б В.2.7-46 ...... 250.

Перед відривом по периметру пластинки проводять надріз декора­тивного покриття. Відрив декоративного покриття проводять не раніше ніж через 2 доби після витримування зразків при кімнатній температурі.

Міцність зчеплення Rзч , МПа (кгс/см2 ), визначають за формулою

                                           ,                                          (1)

де Р - руйнівне навантаження, кН (кгс);

F - площа відриву покриття, см2 .

Міцність зчеплення декоративного покриття з поверхнею виробу визна­чають як середнє арифметичне результатів визначення міцності на трьох зразках.

7.16 Радіаційний контроль виробів проводять згідно з ДБН В.1.4-2.01.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.13

8 Транспортування та зберігання

8.1 Вироби транспортують усіма видами транспорту у відповідності з Правилами перевезень вантажів, які діють для кожного виду транспорту, та вимогами документації з навантаження та кріплення вантажів, що затверджені в установленому порядку.

8.2 Вироби повинні транспортуватись пакетами. За узгодженням із споживачем допускається транспортування виробів іншими способами.

8.3 Навантаження та розвантаження виробів повинні здійснюватись механізованим способом з допомогою спеціальних захватів та механізмів.

8.4 Забороняється навантаження виробів накиданням та розвантаження їх скиданням.

8.5 Вироби зберігають штабелями, пакетами на рівних, чистих майдан­чиках з твердим покриттям, окремо за видами та марками, а лицьові вироби -і за кольором.

Висота штабелів, розміри проходів між ними повинні відповідати тех­нічним нормативам, що установлені в ДБН Г. 1-4.

9 Гарантії виготовлювача

Підприємство-виготовлювач гарантує відповідність виробів вимогам цього стандарту при дотриманні умов їх транспортування та зберігання.



ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.14

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.15

 

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.16

Код КНД 91.100.20

(Ж11)

УДК 691.316.006.354

Ключові слова:

 

цегла силікатна, камені силікатні, вироби рядові, вироби лицьові, зовнішні і внутрішні стіни, марка за міцністю, марка за морозостій­кістю, технічні вимоги, контроль.


ДСТУ Б В.2.7-80-98

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

Строительные материалы

КИРПИЧ И КАМНИ СИЛИКАТНЫЕ

Технические условия

Издание официальное

 

 

 

 

 

 

 

 

Госстрой Украины

Киев 1999


ДСТУ Б В.2.7-80-98

Предисловие

1 РАЗРАБОТАН

Украинским научно-исследовательским и проектно-конструкторским институтом строительных материалов и изделий (НИИСМИ)

2 ВНЕСЕН

Отделом строительной индустрии, промышленности строительных материалов и механизации Государственного комитета строительства, архитектуры и жилищной политики Украины

3 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Госстроя Украины от 03.12.98  № 279

4 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

С введением настоящего стандарта на территории Украины прекращает действие ГОСТ 379-79 "Кирпич и камни силикатные. Технические условия"

Настоящий стандарт в части обязательных требований

гармонизирован с межгосударственным стандартом

ГОСТ 379-95 "Кирпич и камни силикатные. Технические условия"

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен, тиражирован и распространен как официальное издание без разрешения Государственного комитета строи­тельства, архитектуры и жилищной политики Украины


ДСТУ Б В.2.7-80-98

Содержание

                                                                                                                                               С.

1 Область применения .................................................................................... 1

2 Нормативные ссылки .................................................................................. 2

3 Основные параметры и размеры ................................................................ 4

4 Технические требования ............................................................................. 5

5 Требования безопасности и охраны окружающей среды ......................... 8

6 Правила приемки ......................................................................................... 9

7 Методы контроля ........................................................................................11

8 Транспортирование и хранение ................................................................. 13

9 Гарантии изготовителя ............................................................................... 13

Приложение А

      Формы, размеры и расположение отверстий в изделиях ...................... 14


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.1

 

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

Строительные материалы

Кирпич и камни силикатные

Технические условия

 

Будівельні матеріали

Цегла та камені силікатні

Технічні умови

 

Building materials

Silicate brick and stones

Specifications

Дата введения от 1999-03-01

1 Область применения

Настоящий стандарт распространяется на силикатные кирпич и камни (далее - изделия), которые изготовляются способом прессования увлажненной смеси из кремнеземистых материалов и извести или других известесодержащих вяжущих с применением добавок или без них с последующим твердением под действием пара в автоклаве.

Силикатные изделия применяются в каменных и армокаменных конст­рукциях зданий и сооружений гражданского, промышленного и сельскохо­зяйственного назначения.

Обязательные требования к качеству продукции, обеспечивающие ее безвредность или безопасность для жизни и имущества населения, охраны окружающей среды, изложены в 3.1, 3.2, 3.6, 3.7, 3.8, разделах 4-8. Другие требования стандарта - рекомендуемые.

Стандарт пригоден для целей сертификации.

Издание официальное


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.2

2 Нормативные ссылки

В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие нормативные документы:

ДСТУ Б В.2.7-17-95

Будівельні матеріали. Гравій, щебінь і пісок штучні пористі. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-27-95

 

Пісок із вапняків-черепашників для будівельних робіт. Технічні умови

 

ДСТУ Б В.2.7-32-95

 

Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

 

ДСТУ Б В.2.7-42-97

 

Будівельні матеріали. Методи визначення водопоглинання, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів

 

ДСТУ Б В.2.7-46-96

 

Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ 2093-92 (ГОСТ 10587-93)

 

Смоли епоксидно-діанові неотверджені. Технічні умови

 

ГОСТ 12.0.004-90

 

ССБТ. Организация обучения работающих безопасности труда. Общие положения

 

ГОСТ 12.1.005-88

 

ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

 

ГОСТ 12.1.007-76

 

ССБТ. Вредные вещества. Классификация. Общие требования безопасности

 

ГОСТ 12.1.019-79

 

ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты ГОСТ 12.2.003-91

 

ГОСТ 12.3.002-75

 

ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности

 

ГОСТ 12.3.009-76

 

ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности

 

ГОСТ 12.4.011-89

 

ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация

 

ГОСТ 12.4.021-75

 

ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования

 

ГОСТ 12.4.026-76

 

ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности

 

ГОСТ 12.4.028-76

 

ССБТ. Респираторы ШБ-1 "Лепесток". Технические условия

 

ГОСТ 17.2.1.01-76

 

Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу

 

ГОСТ 17.2.3.02-78

 

Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промыш­ленными предприятиями

ГОСТ 162-90

 

Штангенглубиномеры. Технические условия

 

ГОСТ 166-89

 

Штангенциркули. Технические условия

 

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.3

ГОСТ 427-75

 

Линейки измерительные металлические. Технические условия

 

ГОСТ 2228-81

 

Бумага мешочная. Технические условия

 

ГОСТ 2912-79

 

Хрома окись техническая. Технические условия

 

ГОСТ 3749-77

 

Угольники поверочные 90°. Технические условия

 

ГОСТ 813,5-74

 

Сурик железный. Технические условия

 

ГОСТ 8273-75

 

Бумага оберточная. Технические условия

 

ГОСТ 8462-85

 

Материалы стеновые. Методы определения пределов прочности при сжатии и изгибе

 

ГОСТ 8728-88

 

Пластификаторы. Технические условия

 

ГОСТ 9179-77

 

Известь строительная. Технические условия

 

ГОСТ 10832-91

 

Песок и щебень перлитовые вспученные. Технические условия

 

ГОСТ 12172-74

 

Клеи фенолополивинилацетальные. Технические условия

 

ГОСТ 14192-77

 

Маркировка грузов

 

ГОСТ 22263-76

 

Щебень и песок из пористых горных пород. Технические условия

 

ГОСТ 24332-88

 

Кирпич и камни силикатные. Ультразвуковой метод определения прочности при сжатии

 

ДБН В. 1.4-1.01-97

 

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівниц­тві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

 

ДБНВ.1.4-2.01-97

 

Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

 

ДБН Г. 1-4-95

 

Організаційно-методичні, економічні і технічні нормативи. Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві

 

СНиП II-12-77

 

Защита от шума

 

СНиП 2.04-05-91

 

Отопление, вентиляция и кондиционирование

 

СанПиН 4630-88

 

Санитарные правила и нормы охраны поверхности от загрязнения

 

СанПиН 4946-89

 

Санитарные правила и нормы по охране атмосфер­ного воздуха населенных мест от загрязнения

 

ПУЭ-85

 

Правила устройства электроустановок

 

 

 

Правила эксплуатации электроустановок потребителя

 

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.4

3 Основные параметры и размеры

3.1 Виды, размеры изделий должны отвечать указанным в таблице 1.

     Таблица 1                                                                                                 В миллиметрах

Вид изделия

 

Длина

 

Ширина

 

Толщина

 

Кирпич одинарный

 

250

 

120

 

65

 

Кирпич утолщенный

 

250

 

120

 

88

 

Камень

 

250

 

120

 

138

 

Примечание. По согласованию с потребителем допускается изготовление  изделий других размеров при условии соблюдения обязательных требований настоящего стандарта.

 

3.2 Кирпич может изготовляться полнотелым или пустотелым, камни - только пустотелыми.

3.3 По назначению изделия подразделяются на виды:

- рядовые (Р), которые следует использовать для кладки наружных и внутренних стен зданий и сооружений;

- лицевые (Л), которые следует использовать для кладки и одновре­менной облицовки наружных и внутренних стен зданий и сооружений.

3.4 Лицевые изделия могут изготовляться цветными: окрашенными в массе или с поверхностной отделкой лицевых граней.

3.5 По средней плотности изделия в высушенном до постоянной массы состоянии подразделяют на:

- легкие со средней плотностью до 1450 кг/м3;

- облегченные со средней плотностью от 1451 до 1650 кг/м3;

- тяжелые со средней плотностью более 1650 кг/м3.

3.6 По эффективной суммарной удельной активности природных радионуклидов изделия подразделяют на классы применения согласно ДБН В.1.4-1.01:

- 1-й класс (Аеф £ 370 Бк ´ кг-1);

- 2-й класс (Аеф £ 740 Бк ´ кг-1).

3.7 По прочности изделия подразделяют на марки 75, 100, 125, 150, 175, 200, 250, 300.

Лицевые изделия должны иметь марку по прочности: кирпич - не менее 125, камни - не менее 100.

3.8 По морозостойкости кирпич и камни подразделяют на марки F15, F25, F35, F50.

Лицевые изделия должны иметь марку по морозостойкости не менее F25.

3.9 Условное обозначение силикатных изделий при заказе или в технической документации должно состоять из:

- названия изделия (кирпич или камень);

- буквенного обозначения, где С обозначает материал, на основе которого изготовлены изделия (силикатные); О или У характеризуют кирпич по размерам (О - одинарный, У - утолщенный); Р или Л - вид изделия (Р -рядовой, Л - лицевой);  Ц указывает, что изделие цветное;


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.5

 

- цифровых групп, которые отделены вертикальными черточками и обозначают марку по прочности, среднюю плотность, марку по морозостойкости;

- обозначение настоящего стандарта.

Примеры условных обозначений изделий

Кирпич силикатный одинарный рядовой марки по прочности 100, сред­ней плотностью 1800 кг/м3, марки по морозостойкости F15:

Кирпич СОР - 100/1800/15 ДСТУ Б В.2.7-80-98;

Кирпич силикатный утолщенный лицевой, прочностью 150, средней плотностью 1620 кг/м3, марки по морозостойкости F25:

Кирпич СУЛ - 150/1620/25 ДСТУ Б В.2.7-80-98;

Кирпич силикатный утолщенный лицевой цветной марки по прочности 200, средней плотностью 1850 кг/м3, марки по морозостойкости F35:

Кирпич СУЛЦ - 200/1850/35 ДСТУ Б В.2.7-80-98;

Камень силикатный рядовой марки по прочности 100, средней плот­ностью 1450 кг/м3, марки по морозостойкости F15:

Камень СР - 100/1450/15 ДСТУ Б В.2.7-80-98.

4 Технические требования

4.1 Изделия должны отвечать обязательным требованиям настоящего стандарта и изготавливаться по технологической документации, утвержден­ной в установленном порядке.

4.2 Характеристики изделий

4.2.1 Граничные отклонения от номинальных размеров изделия не дол­жны превышать по длине, ширине и толщине ±2 мм.

4.2.2 Изделия должны иметь форму прямоугольного параллелепипеда. Допускается изготовление лицевых изделий с закругленными верти­кальными ребрами радиусом не больше 6 мм.

4.2.3 Непараллельность граней изделий не должна превышать 1 мм.

4.2.4 Поверхность граней изделий должна быть плоской, ребра - прямо­линейными.

Лицевые поверхности лицевых изделий могут быть с декоративным покрытием.

4.2.5 Прочность сцепления декоративного покрытия с поверхностью лицевых изделий должна быть не менее 0,6 МПа (6 кгс/см2).

4.2.6 Лицевые изделия должны иметь две лицевые поверхности: тычковую и ложковую.

По согласованию с потребителем допускается изготавливать лицевые изделия с одной лицевой поверхностью.

4.2.7 Цвет (оттенок цвета) лицевых изделий должен отвечать утвержден­ному в установленном порядке цвету образца-эталона.

Пятна на лицевой поверхности изделий не допускаются.

4.2.8 Отверстия в изделиях должны быть несквозными и располагаться перпендикулярно постели.

4.2.9 Рекомендуемые формы, размеры и расположение отверстий в изделиях, а также пустотность изделий приведены в приложении А.

Изделия могут изготавливаться другой пустотности, с отверстиями дру­гой формы и расположением при условии соответствия изделий требованиям настоящего стандарта по другим показателям.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.6

 

4.2.10 Толщина внешних стенок пустотелых изделий должна быть не менее 10 мм.

4.2.11 Отклонения от показателей внешнего вида не должны превышать на одном рядовом изделии и нелицевых поверхностях одного лицевого изде­лия значений, указанных в таблице 2.

 

Таблица 2

 

 

3начение

 

Наименование показателей

 

для

рядового изделия

 

для нелицевых поверхностей лицевого изделия

 

1. Отбитости углов глубиной от 10 до 15 мм, шт, не больше

 

3

2

 

2. Отбитости и притупленности ребер глубиной от 5 до 10 мм, шт, не больше

 

3

 

2

 

3. Шероховатости или срыв грани глубиной, мм, не больше

 

5

 

3

 

4. Трещины на всю толщину изделия длиной по постели до 40 мм, шт

 

1

 

Не допускаются

 

 

4.2.12 Отбитости и притупленности углов и ребер, шероховатости или срыв грани, трещины и другие повреждения на лицевых поверхностях лицевых изделий не допускаются.

4.2.13 Количество изделий с указанными в таблице 2 отклонениями от показателей внешнего вида в партии рядовых изделий не должно превышать 10%, лицевых изделий - 5%.

4.2.14 Дефекты изделий от непогасившейся силикатной смеси не допускаются.

4.2.15  Размер проколов постели пустотелых изделий не должен пре­вышать 10 мм.

4.2.16 Количество включений зерен, которые содержатся в плотном природном песке, комков глины, извести, посторонних примесей размером больше 5 мм в изломе или на поверхности рядовых изделий не должно превышать 3 шт, в изломе или на нелицевых поверхностях лицевых изделий -      2 шт, а на их лицевой поверхности - не допускаются.

4.2.17 В партии количество половняка не должно быть больше 3% для рядовых изделий и 2% - для лицевых изделий.

Половняком считают изделия, которые состоят из парных половинок или имеют трещину на всю толщину изделия длиной по постели больше чем 40 мм.

4.2.18 Предел прочности камней при сжатии, а кирпича при сжатии и изгибе (без вычета площади пустот) для соответствующей марки по прочности должен быть не менее значений, приведенных в таблице 3.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.7

       Таблица 3                                                                              В мегапаскалях (кгс/см2)

 

 

Предел прочности

 

при сжатии

при изгибе

 

Марка кирпичей и ­

 

 

среднее

значение

 

 

наимень­-

шее

одинарного

и утолщенного полнотелого кирпича

 

утолщенного

пустотелого кирпича

 

камней по прочности

 

для пяти  образцов

 

отдельное значение

 

среднее значение для пяти образцов

 

наимень­шее отдельное значение

 

среднее значение для пяти образцов

 

наимень­шее отдельное значение

 

300

 

30,0 (300)

 

25,0 (250)

 

4,0 (40)

 

2,7 (27)

 

2,4 (24)

 

1,8(18)

 

250

 

25,0 (250)

 

20,0 (200)

 

3,5 (35)

 

2,3 (23)

 

2,0 (20)

 

1,6(16)

 

200

 

20,0 (200)

 

15,0(150)

 

3,2 (32)

 

2,1 (21)

 

1,8(18)

 

1,3(13)

 

175

 

17,5(175)

 

13,5(135)

 

3,0 (30)

 

2,0 (20)

 

1,6(16)

 

1,2(12)

 

150

 

15,0(150)

 

12,5(125)

 

2,7 (27)

 

1,8(18)

 

1,5(15)

 

1,1 (11)

 

125

 

12,5(125)

 

10,0(100)

 

2,4 (24)

 

1,6(16)

 

1,2(12)

 

0,9 (9)

 

100

 

10,0(100)

 

7,5 (75)

 

2,0 (20)

 

1,3(13)

 

1,0(10)

 

0,7 (7)

 

75

 

7,5 (75)

 

5,0 (50)

 

1,6.(16)

 

1,1(11)

 

0,8 (8)

 

0,5 (5)

 

 

4.2.19 Изделия должны быть морозостойкими и в насыщенном водой состоянии выдерживать без признаков видимых повреждений (шелушение, расслоение, выкрашивание, отслоение декоративного покрытия) не менее 15, 25, 35, 50 циклов для рядовых изделий и 25, 35, 50 циклов для лицевых изделий попеременного замораживания и оттаивания для марок по морозостойкости соответственно F15, F25, F35, F50.

Потеря прочности при сжатии изделий после испытания их на морозо­стойкость не должна быть больше 20%.

4.2.20 Водопоглощение изделий должно быть не менее 6%.

4.3 Требования к сырью и материалам

4.3.1 Для изготовления изделий применяют:

- известь по ГОСТ 9179;

- песок для производства силикатных кирпича и камней по ДСТУ Б В.2.7-32;

- пористые пески по ДСТУ Б В.2.7-17, ДСТУ Б В.2.7-27, ГОСТ 10832, ГОСТ 22263;

- окись хрома по ГОСТ 2912;

- железный сурик по ГОСТ 8135.

Допускается применение других материалов, которые отвечают требо­ваниям действующей нормативной документации на эти материалы и обес­печивают получение изделий заданных технических характеристик.

4.4 Маркировка

4.4.1 Маркировке подлежит одно изделие наружного ряда каждого штабеля (пакета).

4.4.2 На изделие наносят марки по прочности и обозначение изготовителя.

4.4.3 При поставке изделия укладывают в пакеты.

При укладке лицевых изделий с декоративным покрытием между лице­выми поверхностями прокладывают плотную бумагу по ГОСТ 2228 или ГОСТ 8273.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.8

 

4.4.4 В качестве средств пакетирования используют поддоны со стяжками или обвязкой, скрепляющие устройства - в соответствии с действующей нормативной документацией.

4.4.5 Транспортная маркировка должна отвечать требованиям ГОСТ 14192 и выполняться украинским языком.

При поставке продукции за пределы Украины маркировка выполняется украинским языком и языком, обусловленным контрактом.

5 Требования безопасности и охраны окружающей среды

5.1 Силикатные изделия нетоксичные, негорючие, взрывобезопасные.

5.2 В зависимости от эффективной суммарной удельной активности природных радионуклидов (класса применения) изделия применяют в соответствии с ДБН В. 1.4-1.01.

5.3 Воздух рабочей зоны должен отвечать требованиям ГОСТ 12.1.005.

5.4 Санитарно-гигиенические условия труда должны отвечать ГОСТ 12.1.007, СНиП 2.04-05, СНиП П-12.

5.5 Производственные помещения должны быть оборудованы приточно-вытяжной вентиляцией по ГОСТ 12.4.021.

5.6 Технологическое оборудование должно отвечать требованиям ГОСТ 12.2.003.

5.7 Производственные процессы должны отвечать требованиям безопас­ности по ГОСТ 12.3.002.

5.8 Погрузочно-разгрузочные работы должны осуществляться в соот­ветствии с требованиями ГОСТ 12.3.009.

5.9 Нанесение на производственное оборудование распознавательной окраски, знаков безопасности следует выполнять по ГОСТ 12.4.026.

5.10 Общие требования защиты работающих - по ГОСТ 12.4.011.

5.11 Работающие должны быть обеспечены индивидуальными сред­ствами защиты в соответствии с ГОСТ 12.4.028.

5.12 Содержание вредных веществ в выбросах вентиляционных установок в атмосферный воздух не должно превышать норм ПДК, установленных для предприятий в соответствии с требованиями ГОСТ 17.2.1.01, ГОСТ 17.2.3.02, СанПиН 4946.

5.13 Эксплуатация электрооборудования должна осуществляться в соот­ветствии с требованиями ГОСТ 12.1.019, а также ПУЭ и "Правилами экс­плуатации электроустановок потребителя".

5.14 Организация обучения работающих безопасности труда должна производиться в соответствии с ГОСТ 12.0.004.

5.15 Цеха должны быть обеспечены средствами пожаротушения в соот­ветствии с правилами пожарной безопасности на промышленном пред­приятии.

5.16 Сточные воды производства должны отвечать СанПиН 4630.

5.17 Твердые отходы производства должны временно сохраняться и удаляться в соответствии с требованиями СанПиН 3183.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.9

6 Правила приемки

6.1 Изделия должны быть приняты техническим контролем предприятия-изготовителя. Приемку изделий проводят партиями. Размер партии уста­навливают в количестве, выгруженном из одного автоклава. Партия должна состоять из кирпича или камней одного вида и назначения, одной марки по прочности и морозостойкости, изготовленных из материалов одного вида и качества.

6.2 Для проверки соответствия изделий требованиям настоящего стан­дарта проводится контроль их качества, который включает приемо-сдаточные и периодические испытания.

6.3 Приемо-сдаточные испытания проводят по таким показателям:

- внешний вид;

- наличие дефектов от непогасившейся силикатной смеси;

- размеры и правильность формы изделий, размеры проколов постели;

- наличие включений в изломе и на поверхности изделий;

- цвет (оттенок цвета) лицевых изделий;

- предел прочности при сжатии;

- предел прочности при изгибе (для кирпича);

- средняя плотность.

6.4 Периодические испытания проводят не реже одного раза:

в месяц - для определения прочности сцепления декоративного покрытия с поверхностью лицевых изделий;

в квартал - для определения водопоглощения, морозостойкости изделий;

в год - для определения эффективности суммарной удельной активности природных радионуклидов в том случае, если отсутствуют данные поставщика о значении эффективной суммарной удельной активности природных радио­нуклидов в поставляемых материалах.

6.5 Периодические испытания по показателям прочности сцепления декоративного покрытия с поверхностью лицевых изделий, водопоглощения, морозостойкости изделий проводят также каждый раз при изменении сырья или технологии.

Периодические испытания по определению эффективной суммарной удельной активности природных радионуклидов проводят также каждый раз при изменении сырьевых материалов.

6.6 Для проведения приемо-сдаточных и периодических испытаний изделия отбирают от партии в количестве 100 шт.

Изделия отбирают случайным образом без осмотра из наружных и внут­ренних рядов штабелей (пакетов) и проверяют на соответствие требованиям настоящего стандарта по внешнему виду.

6.7 Из числа изделий, удовлетворяющих этим требованиям, отбирают изделия для проведения приемо-сдаточных испытаний по другим показателям и периодических испытаний в количестве, указанном в таблице 4.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.10

 

Таблица 4

 

 

Наименование показателей

 

Количество изделий  для приемо-сдаточных испытаний от каждой партии, шт

 

Количество изделий

для периодических испытаний, шт

 

 

 

кирпича

 

камней

 

кирпича

 

камней

 

Размеры и правильность формы

 

20

 

20

 

-

 

-

 

Цвет (оттенок цвета) лицевых изделий

 

10

 

10

 

-

 

-

 

Предел прочности при сжатии

 

10 (или 10 парных  половинок)

 

5

 

-

 

-

 

Предел прочности при изгибе

 

5

 

-

 

-

 

 

 

Наличие включений

 

2

 

2

 

-

 

 

 

Прочность сцепления декоративного покрытия с поверхностью лицевых изделий

 

 

-

 

 

-

 

 

3

 

 

3

 

Средняя плотность

 

3

 

3

 

-

 

-

 

Водопоглощение

 

-

 

-

 

3

 

3

 

Морозостойкость

 

-

 

 

 

20

 

20

 

Примечание. Для определения соответствия цветных кирпича и камней эталону по цвету (оттенку цвета) могут быть использованы также изделия, отобранные для испытаний по другим показателям.

 

6.8 При получении стабильных результатов определения показателей внешнего вида в соответствии с 4.2.11-4.2.14, 4.2.17 не менее чем в пяти после­довательных партиях разрешается в дальнейшем отбирать для проведения приемо-сдаточных испытаний от каждой партии изделия в количестве 20 шт.

6.9 При получении неудовлетворительных результатов контроля по 6.8 приемку партии в дальнейшем проводят по 6.6.

6.10 При неудовлетворительных результатах контроля изделий хотя бы за одним показателем проводят повторные испытания по этому показателю удвоенного количества образцов, отобранных от этой же партии.

Партию изделий принимают, если результаты повторных испытаний удовлетворяют требования настоящего стандарта.

При неудовлетворительных результатах повторной проверки партия бракуется.

6.11 По требованию органов государственного надзора, потребителей или по предъявлению рекламаций с участием представителей завода-изго­товителя проводятся контрольные, в т.ч. арбитражные испытания, которые включают все показатели приемо-сдаточных и периодических испытаний или, по согласованию сторон, отдельные (один) показатели.

Изделия испытывают согласно 6.6, 6.7.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.11

 

6.12 Каждая партия изделий или ее часть, поставляемая потребителю, должна сопровождаться документом о качестве, в котором указывают:

- наименование предприятия-изготовителя и (или) его товарный знак;

- номер и дату выдачи документа;

- наименование и условное обозначение изделий;

- номер партии и количество отгружаемых изделий;

- водопоглощение;

- предел прочности при изгибе;

- среднюю плотность;

- эффективную суммарную удельную активность природных радио­нуклидов (класс применения);

- прочность сцепления декоративного покрытия с поверхностью ли­цевых изделий;

- обозначение настоящего стандарта.

7  Методы контроля

7.1 Размеры изделий, радиус закругления, непараллельность граней, толщину внешних стенок, размеры проколов, протяженность трещин, глубину шероховатостей и срыв грани, глубину отбитостей углов и ребер, размер включений измеряют при помощи линейки по ГОСТ 427, штангенциркуля по ГОСТ 166, штангенглубиномера по ГОСТ 162, угольника по ГОСТ 3740, специального контрольного шаблона с погрешностью не более 1 мм.

7.2 Для определения длины и ширины изделий измерения проводят в трех местах - по ребрам и средней постели, толщины - по середине тычка и ложка. За конечный результат принимают среднее арифметическое измерений.

7.3 Для определения непараллельности измеряют четыре ребра:

при формовании на постель - по толщине, на ложок - по ширине, на тычок - по длине и высчитывают как разницу наибольшего и наименьшего значений измерений.

7.4 Размер проколов определяют штангенциркулем по наибольшему измерению.

7.5 Шероховатости или срыв грани определяют измерением зазора между гранью изделия и ребром линейки, приложенной к ней.

7.6 Глубину отбитостей угла или ребра измеряют при помощи штан­генглубиномера или угольника и линейки по перпендикуляру от вершины угла или ребра, образованного угольником, до поврежденной поверхности.

7.7 Протяженность трещины по постели кирпича или камня измеряют по прямой от точки начала трещины до ее пересечения с ребром грани, через которую она проходит на всю толщину изделия.

7.8 Количество изделий с дефектами, приведенные в 4.2.13, 4.2.17, опре­деляют на изделиях, отобранных согласно 6.6, 6.8.

7.9 Дефекты от непогасившейся силикатной смеси определяют визуально по наличию на изделиях вздутий, поверхностного шелушения, сетки мелких трещин, увеличения объема.

7.10 Количество включений и их размер определяют на поверхности изделий и на изломе их парных половинок.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.12

 

7.11 Проверку цвета окрашенных лицевых изделий проводят методом сравнения его с двумя образцами-эталонами, один из которых окрашен в допустимо бледный тон, а другой - в допустимо насыщенный того же цвета. Изделия, окрашенные слабее образца-эталона бледного тона и сильнее образца-эталона насыщенного тона, приемке не подлежат.

Сравнения с эталонами проводят на открытой площадке при дневном свете на расстоянии 10 м. Испытываемые изделия устанавливают в виде вертикальной стенки между эталонами.

7.12 Марку по прочности кирпича устанавливают по пределу прочности при сжатии и изгибе.

Марку по прочности камней устанавливают по пределу прочности при сжатии.

7.13 Предел прочности при сжатии и изгибе изделий определяют по ГОСТ 8462.

Допускается определять прочность на сжатие неразрушающим ультра­звуковым методом согласно ГОСТ 24332.

7.14 Водопоглощение, массу, среднюю плотность, морозостойкость определяют по ДСТУ Б В.2.7-42.

7.15 Прочность сцепления декоративного покрытия с поверхностью изделий определяют методом отрыва металлической пластинки толщиной от 3 до 5 мм и размером 20 мм х 20 мм, приклеенной к декоративному покрытию.

Пластинку с петлей приклеивают к декоративному покрытию изделия клеем БФ-2 по ГОСТ 17172 или клеем следующего состава (массовых частей):

- эпоксидная смола по ГОСТ 10587 ........... 100;

- полиэтиленполиамин по ГОСТ 8728 ......... 10;

 - портландцемент по ДСТУ Б В.2.7-46 ...... 250.

Перед отрывом по периметру пластинки проводят надрез декоративного покрытия. Отрыв декоративного покрытия проводят не ранее чем через 2 сут после выдерживания образцов при комнатной температуре.

Прочность сцепления Rсц, МПа (кгс/см2), определяют по формуле

                                            ,                                            (1)

где Р - разрушающая нагрузка, кН (кгс);

 F - площадь отрыва покрытия, см2 .

 

Прочность сцепления декоративного покрытия с поверхностью изделия определяют как среднее арифметическое результатов определения прочности по трем образцам.

7.16 Радиационный контроль изделий проводят согласно ДБН В. 1.4-2.01.


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.13

 

8 Транспортирование и хранение

8.1 Изделия транспортируют всеми видами транспорта в соответствии с Правилами перевозок грузов, действующими для каждого вида транспорта, и требованиями документации по погрузке и креплению грузов, утвержденными в установленном порядке.

8.2 Изделия должны транспортироваться пакетами. По согласованию с потребителем допускается транспортирование изделий другими способами.

8.3 Погрузка и разгрузка изделий должны осуществляться механизи­рованным способом при помощи специальных захватов и механизмов.

8.4 Запрещается погрузка изделий навалом и разгрузка их сбрасыванием.

8.5 Изделия хранят штабелями, пакетами на ровных, чистых площадках с твердым покрытием, отдельно по видам и маркам, а лицевые изделия - и по цвету.

Высота штабелей, размеры проходов между ними должны отвечать техническим нормативам, установленным в ДБН Г. 1-4.

9 Гарантии изготовителя

Предприятие-изготовитель гарантирует соответствие изделий тре­бованиям настоящего стандарта при соблюдении условий их транспор­тирования и хранения.



ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.14

 

 

 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.15


 


 


ДСТУ Б В.2.7-80-98 с.16

Код КНД 91,100.20 (Ж11)

УДК 691.316.006.354

Ключевые слова:

 

кирпич силикатный, камни силикатные, изделия рядовые, изделия лицевые, наружные и внутренние стены, марка по прочности, марка по морозостойкости, технические требования, контроль.